- шапкар
- —————————————————————————————шапка́ріменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
шапкар — я/, ч., спец. Той, хто шиє шапки та інші головні убори … Український тлумачний словник
шапкар — [шапка/р] ар а/, ор. аре/м, м. (на) аре/в і/ ар у/, кл. а/р у, мн. ар і/, ар і/ў, д. ар а/м … Орфоепічний словник української мови
шапкар — каря, ч. Пр. Майстер кравець, який шиє головні убори … Словник лемківскої говірки
шапар — I а, ч., муз. Те саме, що шабр. II я/, ч., заст., діал. 1) Те саме, що шафар. 2) Шапкар … Український тлумачний словник
шапкарка — и. Жін. до шапкар … Український тлумачний словник
шапар — іменник чоловічого роду, істота шафар; шапкар діал … Орфографічний словник української мови